Коли батьки не дивляться на дитину
На прекрасному й відважному шляху, що провадить у світ, діти рухаються одночасно у двох напрямках: віддаляючись від мами і повертаючись до неї. Кожний крок у напрямку зовнішнього світу потребує її схвалення. Як альпініст, який піднімається прямовисною стіною, насамперед обережно досліджує, чи може поставити ногу далі, так дитина вивчає вираз обличчя своєї мами. Чи мама поруч? Чи мама дивиться тепло, схвально, чи її обличчя виражає неспокій? Схвалення дає дитині змогу відвернутися і зробити крок у невідоме. Тому погляд, яким мама супроводжує дитину, має виражати тепло й підтримку, бо...