88-річний Святіший Отець є 266‑м єпископом Рима. На день обрання йому було 76 років. Він є другим найстарішим главою Католицької Церкви в історії. Старшим за нього був тільки папа Лев XIII.
1.«Все нове»
26 листопада 2013 р. відбулася презентація Апостольського повчання «Evangelii gaudium». Це був програмний документ понтифікату Франциска — про що писав сам Папа. «Я мрію про місіонерський вибір, здатний змінити все, щоби звичаї, стилі, графіки, мова та всі церковні структури могли стати відповідним каналом для євангелізації сучасного світу, а не для збереження status quo», — зазначив Франциск. Церква має бути в «постійному місійному стані». Для цього потрібно відмовитися від спокійного переконання, що «так було завжди».
2.«Екологічне навернення»
Починаючи з прийняття імені Франциска — який уславився не тільки любов’ю до Пані Бідності, але й до створінь та природи, — Папа Франциск послідовно втілює «екологічну лінію». Його енцикліка, присвячена довкіллю, «Laudato si’», встановлений опісля Всесвітній день створіння, постання Руху «Laudato si’», який об’єднує понад 800 організацій, а також Апостольське повчання «Laudate Deum», як друга частина «екологічної енцикліки» та принагідні послання — це та багато інших втілень і проявів звертають увагу віруючих і людей доброї волі на необхідність Божого порядку у світі: людина — не бездумний пан, але відповідальний управитель, поставлений над створінням.
3.Пастирське пом’якшення
Від початку свого понтифікату Папа Франциск заохочував «простіше і швидше» розглядати справи про визнання шлюбів недійсними, не ускладнюючи це питання понад міру. Так, він постійно повчає вірних про нерозривність шлюбу і про те, що поранена любов може бути зцілена. Однак, приймаючи щороку на традиційній аудієнції на початку року членів Римської Роти — одного з найвищих трибуналів Апостольського Престолу, — Франциск просить суддів при розгляді справ про недійсність шлюбу брати до уваги його лист motu proprio (з власної волі), яким він спростив це питання. У квітні 2023 року кардинал Фарелл, префект Дикастерію мирян, сім’ї та життя, який Папа створив у 2016 році, сказав, що готується новий документ у справі розлучених і повторно одружених пар, бо цього хоче Папа. Зрештою, посинодальне повчання «Amoris laetitia» викликало широкі дискусії підходом Франциска до «душпастирського розпізнання», чи можна повторно одружених допускати до Таїнств.
Ба навіть така деталь: улюблений Франциском образ «Марії, що розв’язує вузли» — який став популярним завдяки папській прихильності, — стосувався скасованого розлучення.
4.Всесвітній день молоді у Кракові — відвідини Освенціма
Франциск перебував із п’ятиденним візитом у Польщі. Його апостольські відвідини були пов’язані головно із Всесвітнім днем молоді, який пройшов під гаслом: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя». Під час свого візиту Франциск також взяв участь у 1050-й річниці Хрещення Польщі на Ясній Горі, молився у пронизливій тиші в колишньому нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау і відвідав хворих дітей у краківській лікарні. У суботу під час чування в Campus Misericordiae Франциск говорив про параліч нашого часу — «плутання щастя з диваном», що позбавляє нас свободи. Папа застерігав від життя у сплячці, наркотичному дурмані та отупінні. У неділю, під час Меси на завершення ВМД за участю понад 1,5 млн вірян, він закликав молодь з усіх континентів, щоби Євангеліє стало їхнім «GPS-навігатором» на шляхах життя.
5.Ювілей Милосердя
8 грудня 2015 р Папа Франциск відкрив ювілейний Рік Милосердя, який тривав до 20 листопада 2016 р. Замало вірити, що «що Ісус — Цар всесвіту і центр історії, якщо не зробити Його Господом нашого життя: все марно, якщо не приймете Його особисто і якщо не приймемо Його способу панування», — сказав Папа. Разом із Папою Євхаристію співслужили, зокрема, 16 кардиналів, призначених днем раніше.
Символічним актом завершення Ювілейного року було закриття Святих дверей базиліки св. Петра у Ватикані. Під час ювілею Святіший Отець послав у світ 1071 священника-місіонера, яким дав владу відпущення гріхів, що належать до компетенції Апостольської Столиці, і довірив завдання проголошувати «радість прощення».
Від січня до листопада Папа один раз на місяць проводив «п’ятниці милосердя», щоби привернути увагу до необхідності чинити справи милосердя щодо душі і щодо тіла. В межах цієї ініціативи Святіший Отець зустрічався з хворими, залежними, відкинутими суспільством, відвідуючи їх зазвичай в установах, які надають їм допомогу. Сім таких зустрічей відбулися в Римі й по одній — у Чампіно, Кастель Гандольфо в Італії, а також у Греції та Польщі.
6.Саміт із захисту неповнолітніх
Відповідальність єпископів, синодальність і колегіальність у підзвітності та прозорість — це теми, які обговорювалися під час зустрічі про захист неповнолітніх у Церкві від сексуального насильства з 21 по 24 лютого 2019 року. Наприкінці зустрічі з головами єпископських конференцій з усього світу Франциск звернувся до всіх органів влади та осіб із закликом до всебічної боротьби з експлуатацією неповнолітніх. В асамблеї під головуванням Папи Франциска взяли участь 190 осіб, у тому числі 114 президентів (або їхніх заступників) національних єпископських конференцій, 14 настоятелів Східних Католицьких Церков, 22 вищі настоятелі чоловічих і жіночих орденів та згромаджень, префекти і керівники відомств Римської курії, представники Ради кардиналів, модераторів і спікерів конференції.
Папа створив Комісію з питань захисту неповнолітніх майже на початку свого понтифікату.
У контексті сексуального насильства над неповнолітніми дуже важливим папським документом став Апостольський лист «Vos estis lux mundi», опублікований у травні 2019 р. Ним Папа запровадив правові положення, що покращують судове переслідування сексуальних злочинів, які мають бути обов’язковими для всієї Вселенської Церкви. Вони зобов’язують єпископські конференції протягом року встановити доступні процедури повідомлення про сексуальні злочини в Церкві. Крім того, у грудні цього року Франциск видав указ про скасування папської таємниці у справах про жорстоке поводження з неповнолітніми, сексуальне насильство та дитячу порнографію.
7.Католицько-мусульманський документ про братерство
«Зроби мене знаряддям Твого миру» — під таким гаслом Франциск відвідав Об’єднані Арабські Емірати 3‑5 лютого 2019 року. Головною метою цього візиту була участь у міжконфесійній зустрічі, наприкінці якої Папа Римський підписав із Великим імамом Аль-Азхара в Каїрі документ «Документ про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співіснування». Документ має стати віхою у відносинах між християнством та ісламом.
Документ каже «ні» інструменталізації релігії та використанню імені Бога задля виправдання вбивств, вигнань, тероризму та гноблення. Він підтверджує, що релігійний плюралізм є Божою волею, і тому ніхто не може бути примушений прийняти ту чи іншу релігію, і що люди різних релігій мають однакові громадянські права. Християни чекають, чи стане іслам релігією діалогу, братерства та миру, згідно з підписаною декларацією.
Це було перше перебування глави Католицької Церкви в ОАЕ і взагалі на Аравійському півострові, в серці ісламу. Вперше Папа Римський відправив католицьку Месу для 180 тис людей. Ця подорож є одним із Божих «сюрпризів».
8.Неділя Божого слова
У день літургійного спомину святого Єроніма, відомого перекладача Святого Письма, був оприлюднений Апостольський лист у формі motu proprio, яким Папа проголосив ІІІ неділю Звичайного періоду Неділею Божого слова.
Неділя Божого слова відзначається в той період літургійного року, який запрошує зміцнювати зв’язки з євреями та молитися про єдність християн. Не йдеться про звичайний збіг обставин: урочисте відзначення Неділі Божого слова має екуменічне значення, адже Святе Письмо вказує тим, хто прислухаються до нього, шлях, яким потрібно пройти, щоб досягти справжньої та міцної єдності.
«Біблія, — написав Святіший Отець, — не може бути спадщиною лише деяких чи, тим більше, колекцією книг для небагатьох привілейованих (…) Часто спостерігаємо тенденцію, коли намагаються монополізувати Святе Писання, пов’язуючи його з окремими колами чи групами вибраних. Так не може бути. Біблія — це книга Господнього люду, який через слухання переходить від розпорошення та поділів до єдності. Боже слово єднає віруючих і вчиняє їх одним народом».
9.Реформа Римської курії
5 червня 2022 року набула чинності Апостольська конституція «Praedicate Evangelium» про Римську курію та її служіння Церкві у світі. Це результат більш ніж восьмирічної роботи Ради кардиналів, створеної у 2013 році як дорадчого органу при Папі у проведенні реформи Римської курії та управління Церквою. Нова конституція повністю скасовує та замінює раніше чинну апостольську конституцію «Pastor Bonus», яку 1988 року видав св.Йоан Павло ІІ. Нова конституція санкціонує зміни в Римській курії, запроваджені під час понтифікату Франциска. Вона також привносить кілька нових функцій: заміна попередніх конгрегацій і папських рад дикастеріями та об’єднання кількох куріальних відомств; дозвіл мирянам та жінкам керувати дикастеріями; надання пріоритету євангелізації в роботі Римської курії. Замість попередніх 9 конгрегацій, 3 дикастеріїв і 5 папських рад було створено 16 дикастеріїв. Державний секретаріат більше не є супердикастерієм, який відповідає за все, але — як «папський секретаріат» — має відігравати роль координатора між усіма дикастеріями та куріальними відомствами.
Інший важливий момент стосується духовності: члени Римської курії також є «учнями-місіонерами». Крім того, синодальність була вказана як нормальний спосіб роботи Римської курії, що його треба дедалі більше розвивати.
У конституції сказано, що «будь-який вірний може очолювати дикастерію чи іншу куріальну установу», включно з мирянами. Це означає, що кожен, хто очолює дикастерій чи інший орган Курії, має владу не через висвячення, а через владу, надану йому Папою і яку він виконує від його імені — незалежно від того, чи отримує її єпископ, монах чи мирянин. Це підтверджує, що влада в Церкві походить не від Таїнства священства, а від канонічної місії.
10.Синод про синодальність
Від 4 по 29 жовтня 2023 року тривала перша сесія XVI звичайної Генеральної асамблеї Синоду єпископів на тему: «До синодальної Церкви: сопричастя, участь, місія». Вперше до групи учасників з правом голосу, окрім єпископів, увійшли також священники, богопосвячені особи та миряни, включно з жінками — загалом 70 осіб без єпископських свячень, які досі були лише аудиторами Синоду, що слухали засідання. Вперше Синод також мав три етапи: місцевий, континентальний та вселенський, розкладені на 2021-2024 роки, а сама синодальна асамблея поділена на дві сесії: у 2023 та 2024 роках.
Читайте також:
Українська делегація на Синоді: «Щоб і наш голос був почутий»
Вперше в усіх обговореннях взяли участь двоє єпископів із континентального Китаю. Папа вирішив не готувати посинодальне Апостольське повчання, а визнати підсумковий документ, створений учасниками Синоду, частиною Магістерію (офіційного вчення Церкви) — хоча «не як нормативний текст, а як керівництво до можливого вибору».
У документі міститься низка реформаторських пропозицій, реалізація яких може суттєво змінити вигляд Католицької Церкви, також і стосунки між духовенством та мирянами в ній. Однак для цього будуть потрібні не тільки структурні зміни, зазначені в документі, але передусім зміна менталітету самих охрещених. Вміщені в документі вказівки вже можуть бути прийняті в помісних Церквах. За словами кардинала Жана-Клода Оллеріша, Головного доповідача асамблеї, це рішення було, по суті, синодальним, і воно «втілює те, що написано в цьому документі».
Крім того, Франциск уперше призначив двох жінок до Звичайної ради Генерального секретаріату Синоду: с.Симону Брамбіллу, секретарку Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя, і д‑ра Марію Лію Зервіно, членкиню Дикастерію єпископів.
За матеріалами: КАІ
фінансово.
Щиро дякуємо!
