Це може бути правдою
Їх було троє, чорняві, ввічливі, завжди допомагали донести важкі торби з харчами на тиждень, завжди посміхалися і не нав’язували свою компанію. Одне слово, за півтора року проживання у сусідніх помешканнях нашого багатонаціонального гуртожитку вони жодного разу не переступили порогу мого житла, а я їхнього – торби доносились до порогу. Вони були мальтійці. Я спочатку не повірила своїм вухам, коли це почула. Хто? Мальтійці? Хіба вони реальні? Та вони ж бувають лише у підліткових фантазіях! Виявилося, що вони таки існують, і живуть… де б ви могли подумати? Правильно, на Мальті! Хоча з...

