Свобода вибору чи солодке ярмо?

Попередні статті:
00. «Ой лишенько!» чи «За роботу»?
01. На що спертися
02. Літургійна музика в Україні: куди ж нам йти?
03.  Літургійна музика в Україні: ТЗ
04. Прославлятиму Його піснею своєю (Пс 28, 7). Що таке пісня
05. Хто головний? Одна із найважливіших ознак
06. Григоріанський спів: український акцент
07. Заспіваймо єретичної?
08. Нікейський собор? Ні, не чули
09. Шрек і Таємний сад
10. Музика розважальна — наслідки серйозні
11.  Гітара. Нічого особистого, тільки церковні документи
12. Неочевидна очевидність
13  Чистіша від сльози вона хай буде
14.  А все-таки, що з бубном?
15. Зауваження щодо ординарію Меси
16. Пісні Taize
17.  «Мало» не означає «погано»
18. Сакральна поліфонія

Пропонуємо наступну статтю з циклу “Інша можливість”

Готуючи чергову статтю, яка припала на Великий тиждень, ми не могли оминути однойменне минулорічне видання, підготоване Комісією у справах Літургії. Тема злободенна, тому її варто теж трохи розвинути.

У Великий тиждень, який розпочинається Вербною неділею і закінчується неділею Воскресіння Господнього, Церква відзначає найважливіші події літургійного року: урочистий в’їзд Христа в Єрусалим, Його добровільні страждання заради відкуплення людини та смерть на хресті і кульмінацію всього християнського культу — славне воскресіння Господа Ісуса.

Попри те, що цьогоріч богослужіння Великого тижня в католицьких храмах відбуваються без участі вірних, здається не зайвим нагадати деякі церковні норми, встановлені Апостольським Престолом.

Виконуючи вказівки Конгрегації Божого культу («Обіжний лист про підготовку і відзначання пасхальних свят» від 16 січня 1988 р., п.42): «Спів люду, літургійної служби і служителя має особливе значення у обрядах Великого Тижня, а особливо впродовж Пасхального Трідууму […] Заохочуємо конференції єпископів, якщо вони цього ще не зробили, аби вони приготували мелодії до текстів і акламацій, які ніколи не повинні виконуватися без співу», Комісія у справах Літургії опрацювала добірку співів, які затвердила Конференція римсько-католицьких єпископів України і видала 2019р. у Львові. Основним критерієм добору піснеспівів став п.19 згаданого листа: «Співи у відправах, особливо в Євхаристії, а також у молебнях, нехай будуть відповідними характеру цього періоду і якнайтісніше відповідають літургійним текстам».

Репертуар співів, затверджений у виданні «Великий тиждень», виконує всі вимоги Римського Месалу. Спів не є довільним елементом ані просто музичним оформленням Меси — він її інтегральна частина, тому єпископ Яцек Пиль, голова Комісії, наголошував у статті-анонсі про видання: «Нагадуємо, що богослужіння взагалі, а тим паче відправи Великого Тижня, не є місцем для експериментів. Згідно з літургійними нормами (Римський Месал, пп. 48, 87, Musicam Sacram пп. 32, 55 та ін.), для використання в Літургії інших співів треба отримати згоду компетентної влади».

Можна лише додати, що співи, допущені до використання у відправах Великого тижня, публікуються на сайті Літургійних піснеспівів.

Церква дуже часто не обмежує своїх дітей у виборі, але настійливо рекомендує конкретно визначені співи. Таким «натяком», що фактично не залишає місця для маневру, можна вважати перелік індульгенцій (відпустів), який встановила 29.06.1969р. Апостольська пенітенціарія:

Adoro te devote («Боже сокровенний») – частковий відпуст.
Anima Christi («Душе Христова») – частковий відпуст.
«Ангел Господній» або «Царице неба» у Великодній період — частковий відпуст.
Утреня або Вечірня за померлих – частковий відпуст.

Так само часткова індульгенція уділяється за Magnificat, 51 псалом, 130 псалом, Salve regina («Слався, Царице»), Sub tuum praesidium («Під Твій захист прибігаємо»), Tantum ergo Sacramentum («Пресвята Господня тайно»).

За виконання Pange, lingua («О язик людський, оспівуй») у Великий Четвер і в урочистість Тіла і Крові Христа — повна індульгенція; Te Deum («Вихваляєм Тебе, Боже») — в останній день року повна, в інші — часткова; Veni Creator («О Дух-Творець») — у Новий рік і на Зіслання Духа Святого повна, в інші дні — часткова.

Зокрема, такий «тонкий» натяк майже повністю виключає використання під час євхаристійного благословення інших співів, крім Tantum ergo Sacramentum («Пресвята Господня тайно») — адже тоді вірні втрачають можливість отримати відпуст.

Крім того, ніхто не буде сперечатися з двома цілком очевидними речами. Перша — те, що ці співи справді належать до скарбниці Церкви і скарбниці світової культури, вони мають змістовні слова і гарні мелодії, які виконуються впродовж століть. Друга: виконуючи ці співи, українські католики таким чином виявляють єдність із Апостольським Престолом, адже ті співи, які є в українському Месалі, є теж у Месалі, за яким служить Папа.

Схоже, що запитання, поставлене в заголовку, має однозначну відповідь.