«Календарне питання»: закон для людини — чи людина для закону?
Час від часу читаємо (або чуємо) Євангеліє від Марка (2,23‑27) про те, як однієї суботи проходив Ісус ланами, а Його учні на ходу зривали колосся. А фарисеї ж Йому й кажуть: «Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?» А Він їм: «Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, — зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з’їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священників, а й дав також тим, що з ним були?» І каже до них: «Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, тож Син...