Пропонуємо перегляд найважливіших подій у Католицькій Церкві протягом 2024 року, що вже минає.
Січень
1, Словенія. 46‑та Зустріч молоді Тезе, в Любляні, за участі представників 48 країн світу, закінчилася закликом до відваги і довіри. Брат Метью, настоятель екуменічної Спільноти Тезе, заохотив молодь брати участь у підготовці заключної сесії Синоду про синодальність.
4, світ. Ватиканська декларація «Fiducia supplicans», яка вперше в історії дозволила уділяти благословення також гомосексуальним парам, викликала сильні сум’яття в Церкві. Для багатьох духовних осіб це було надмірне рішення, воно викликало протести. Ватикан спершу відреагував заявою і практичними порадами. Африканські єпископи, які рішуче відмовилися підпорядковуватись цій декларації, зрештою були звільнені — за згодою папи — від уділення благословень одностатевим парам.
6, світ. Майже 900 процесій Трьох Царів на урочистість Богоявлення пройшли вулицями міст Європи, США й Африки. Це були найбільші вуличні яселка у світі, що відбулися у 800‑ту річницю першого вертепу, організованого св.Франциском у Греччо.
17, Швейцарія. Голод цілих народів, недостатньо або малооплачувані працівники, неписьменні діти, жінки й чоловіки без медичної опіки і даху над головою. Як таке можливо у 2024 році? Це не риторика, а ключове запитання, яке Папа Франциск поставив майже 2800 главам держав, представникам урядів, гендиректорам, президентам правлінь і посланцям міжнародних організацій зі 120 країн, що зібралися у швейцарському місті Давосі на 54 саміт Всесвітнього економічного форуму.
17, світ. Понад 365 млн християн в усьому світі наражені на високий рівень переслідувань і дискримінації з огляду на свою віру — тобто кожний восьмий. За даними міжрелігійної організації Open Doors, тільки за період від 1 жовтня 2022 до 30 вересня 2023 року знищено або замкнено 14766 християнських будівель і вбито 4998 християн. За даними Всесвітнього індексу переслідувань-2024, ці дані занижені, бо не враховано випадки, про які не заявлялося.
28, Туреччина. Апостольський вікарій Стамбулу, єпископ Массімо Палінуро, висловив свій шок від нападу на католицький храм у Стамбулі. Двоє озброєних чоловіків у масках увійшли до францисканського храму Пресвятої Діви «Драперіс» під час недільної Меси й відкрили вогонь по людях.
Лютий
5, Німеччина. Представники німецької Католицької Церкви та лютерани підтримали протести проти правого екстремізму.
12-13, Україна. Голова Європейської конференції церковних комісій «Справедливість і мир» (Iustitia et Pax Europa) Марія Гарммершой і архієпископ Діжона Антуан Еруар, разом із генеральним секретарем Стефаном Лунте, на запрошення УГКЦ склали візит солідарності у Львові.
16, росія і світ. Ватикан і християнські Церкви споминали померлого в карній колонії Алєксєя Навального. Дехто навіть вважає його «мучеником», який після навернення на християнство у 2021 році «безкомпромісно виконував слова св.Йоана Павла ІІ, а передовсім самого Христа: ‘Не бійтеся’». Держсекретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін заявив, що шокований смертю Навального.
20, Україна. Синод єпископів УГКЦ проголосив послання про війну і справедливий мир у контексті нових ідеологій, під назвою «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя (Єр 22,3». У посланні єпископи підкреслили, що «час війни — надзвичайно болісний і жорстокий, бо вона завдає невиліковних ран кожній людині та цілому людству».
24, Україна і світ. Річниця початку повномасштабної війни росії проти України. Глава УГКЦ закликав до солідарності з Україною. «Два роки неустанних чудес — Бог присутній серед свого народу», сказав він під час молитовного заходу в катедрі Воскресіння Христового (УГКЦ) в Києві.
27 лютого — 1 березня, Німеччина. Під гаслом «Наважитись на єдність» відбулась екуменічна зустріч єпископів Руху Focolare (в Аугсбурзі). Участь взяли 60 єпископів майже 30 конфесій із 26 країн світу. Вони виразили волю інтенсивної праці на благо єдності християн.
Березень
5, Франція. Перша держава світу, яка вписала право на аборт у свою Конституцію. Конференція єпископів Франції та представники Католицької Церкви у Франції рішуче розкритикували рішення обох палат парламенту внести до Основного закону «свободу добровільного переривання вагітності».
4-6, Бразилія. Відбулось засідання Міжнародного конгресу міського душпастирства. Його організував Папський католицький університет Ріо Ґранде ду Сул у Порто Алеґре, за співпраці з національною Конференцією єпископів.
9, Україна-Ватикан. Критика висловлювань Папи на тему України, переговорів у межах міжнародного посередництва та «відвагу підняти білий прапор». Гострі слова пролунали від президента Зеленського та Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій. Відреагували також численні політики, зокрема, Бундестаг, Генсек НАТО.
31, Ізраїль. Великдень у Єрусалимі святкували майже без закордонних паломників з огляду на війну. Єрусалимська католицька спільнота служила Месу Воскресіння (резурекцію) в базиліці Гробу Господнього.
31, Франція. У великодню ніч, за традицією, в Католицькій Церкві відбуваються хрещення дорослих. Цього року в Церкві Франції до Таїнства хрещення приступили понад 12 тисяч дорослих.
Квітень
1-7, Литва. У Вільнюсі відзначали Тиждень Божого Милосердя. В санктуарії Божого Милосердя у Вільнюсі знаходиться єдиний образ Ісуса Милосердного, намальований за словами св.Сестри Фаустини. Цього року відзначали 90‑річчя створення чудотворного образу Ісуса Милосердного.
7, Португалія. Кілька тисяч мешканців столиці, переважно молодь, пройшли центром Лісабона, протестуючи проти зобов’язувального в цій країні права на аборти й евтаназію. Марш відбувся під гаслом «Завжди по стороні життя».
12, Бельгія. Комісія єпископатів Євросоюзу (СОМЕСЕ) висловила рішучий протест проти рішення Європарламенту, який виступив за вписання абортів до Хартії основоположних прав ЄС.
17-19, Польща. COMECE підтримала перспективу подальшого розширення Євросоюзу. В заяві під назвою «Продовжуймо спільне будування Європи» делегати вказали, що «є не тільки геополітична доконечність для стабільності нашого континенту, але також сильне послання надії для громадян, які прагнуть жити в мирі та справедливості».
28, Італія. Зустрічі з ув’язненими жінками в карному закладі на острові Джудекка й артистами у в’язничній каплиці св.Магдалини, з молоддю — на площі перед базилікою Santa Maria della Salute, Свята Меса і молитва Regina Caeli з участю понад 10 тисяч вірних на площі св.Марка, а також візит до базиліки св.Марка — розклад основних подій 5‑денного візиту Папи Франциска до Венеції. Це був перший візит Глави Вселенської Церкви на мистецьке б’єнале, в межах якого павільйон Апостольського Престолу стояв у жіночій в’язниці на острові Джудекка. Представлена там виставка називалася «Моїми очима».
Травень
8, Білорусь. Поліція затримала священників Андрія Юхневича (на фото) та Павла Лемеха, місіонерів-облатів, які служать у дієцезіяльному санктуарії в Шуміліні, Вітебського деканату Вітебської дієцезії. Суд відбувся заочно.
19, Італія. «Ввірмо себе Святому Духові, бо Він є Тим, хто змінює наше життя», — заохотив Папа Франциск під час одноденної Апостольської подорожі до Верони. Там він взяв участь у зустрічі «Арена Миру — поцілуються справедливість і мир». Він промовляв до духовенства, до дітей та відвідав в’язнів. На завершення відслужив Святу Месу на стадіоні, за участі майже 32 тисяч вірних.
20, Сектор Гази. Латинський патріарх Єрусалима кардинал Піццабалла відвідав християн Гази на Зелені Свята і був вражений масштабами руйнувань.
Червень
30 травня — 2 червня, Німеччина. 103‑й Katholikentag — з’їзд німецьких католиків, розпочався в Ерфурті зачитуванням послання Франциска. «Людина миру має майбутнє. Ця певність нагадує нам і заохочує нас молитися за мир», — заохотив Папа. Близько 6000 осіб взяли участь у цій зустрічі, що відбулася в столиці Тюригнії, де тільки 7% католиків.
14, Італія. Обов’язок кожного — правильне користування штучним інтелектом; а до обов’язків політиків входить створювати умови, за яких правильне використання буде можливим та плідним. Так сказав Франциск на саміті G7. Зустріч «Великої сімки» найбільш промислово розвинених держав світу відбулася в Апулії. «Жодна машина ніколи не повинна вирішувати, чи відібрати життя людської істоти», — ствердив Папа Франциск.
16-17, Швейцарія. На Глобальному саміті миру в Бюргенштоку з питань України ієрархи від Православної і Католицької Церков закликали до миру. «Наш обов’язок і завдання — плекати мир», — сказав на саміті Константинопольськй патріарх Варфоломій. Мовчання перед лицем війни він назвав ганебним.
16-19, Іспанія. В Мадрилі відбулася щорічна зустріч Генеральних секретарів Конференції католицьких єпископатів Європи. Темою було «Служіння ССЕЕ у динаміці між єдністю й різноманітністю».
24-27, Сербія. У Белграді відбулося пленарне засідання Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ) під гаслом «Паломники надії. До Церкви синодальної та місійної». В червні офіс ССЕЕ перенесено з Санкт Галлена у Швейцарії до Рима в Італії.
22, Італія. Сильна «демографічна зима», що знелюднює Італію, є одним із найбільших викликів як для влади, так і для Церкви. Це підкреслювалося під час Загальнонаціонального маршу за життя, що пройшов вулицями Рима. В марші взяли участь понад 30 тисяч людей з усієї Італії.
27-28, Австрія. Польові єпископи або їхні представники з Африки, Азії, Європи та обох Америк зустрілись у Відні. Тема засідання Міжнародної конференції польових єпископів — завдання польових ординаріатів у царині захисту прав людини.
Липень
7, Італія. Зустріч з італійськими католиками в конгрес-центрі Generali Convention Center у Трієсті на завершення 50‑го Соціального тижня, що відбувся під гаслом «У серці демократії. Участь між історією та майбуттям»; зустріч із представниками інших християнських конфесій, академічного середовища, мігрантами і людьми з неповносправністю, а також Свята Меса на площа Єдності Італії за участі майже 9 тисяч вірних — події одноденного, 5‑годинного візиту Папи Франциска до Трієста.
15-20, Італія. Члени наймасовішого руху подружньої духовності Équipes Notre-Dame зустрілися в Турині на всесвітньому з’їзді. Учасників було майже 8 тисяч, вони представляли спільноти з 86 країн. Зустріч відбулась під гаслом «Ідімо з палаючим серцем».
16-20, США. Понад 50 тисяч осіб зібралися в Індіанаполісі на Національному Євхаристійному конгресі. Цей захід — як це виразили єпископи США — був кульмінаційним моментом у трирічному Євхаристійному відродженні Католицької Церкви у США. Його метою було надихнути вірних на зустрічі з Ісусом у Євхаристії. Спеціальним посланцем Папи Франциска був пропрефект Дикастерію євангелізації кардинал Луїс Антоніо Тагле.
19-25, Україна. «Ми не можемо дозволити, щоб війна в Україні стала ще одним забутим конфліктом. Увага міжнародної спільноти повинна далі бути зосереджена на цій війні в Європі, а Україну треба надалі підтримувати гуманітарно». Так підсумував свій візит в Україну Державний секретар Апостольського Престолу. Кардинал Паролін відвідав Львів, Одесу, Бердичів та Київ, де зустрівся з Радою Церков, прем’єр-міністром України, відвідав дитячу лікарню «Охмадит», помолився в Софії Київській, а також зустрівся з Главою УГКЦ Святославом Шевчуком. Перебуваючи в Києві, кардинал Паролін запевнив, що «ми працюємо над справою повернення храму св.Миколая», який держава, попри всі запевнення, так і не повертає римо-католикам.
26, Франція. Всесвітня критика «висміювання релігії» під час інавгурації літніх Олімпійських ігор у Парижі. «Християни у Франції обурені позицією організаторів Олімпіади, які використали церемонію відкриття ігор, щоб висміяти християнство, й зокрема — Останню Вечерю», — сказано в заяві французького єпископату. Ватикан також піддав критиці це блюзнірство.
Церква супроводжувала Олімпійські ігри до 11 серпня, організовуючи «Священні ігри». Конференція єпископів Франції та Паризька архідієцезія підготували концерти, молитви, молебні та душпастирську опіку в 70‑ти паризьких парафіях, що пізніше стали місцями зустрічей та опіки для учасників Паралімпіади.
Серпень
1-6, Боснія і Герцеговина. Франциск написав листа до учасників Младіфесту — 35‑го Фестивалю молоді, нагадавши, що молоді християни мають бути «безстрашними апостолами» й наполегливо вивчати Біблію. Младіфест відбувся під гаслом «Марія вибрала найліпшу частку», в ньому взяли участь 50 тисяч молодих віруючих із 80 країн світу, разом зі своїми священниками та єпископами.
11, Бельгія. У віці 73 років помер архієпископ Ноель Треанор, Апостольський нунцій при Євросоюзі, єпископ у Північній Ірландії в 2008-2022 роках.
18, Франція. У своєму маєтку Ла Бюлері помер Ален Делон, зірка кіно, захисник тварин, видатний діяч культури. Нагороджений, зокрема, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня у вересні 2023 року — «за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі». Публічно засудив війну росії проти України.
20-25, Італія. «Якщо не шукаємо найважливішого, то чого шукаємо?» — тема 45‑ї зустрічі в Ріміні, присвяченої дружбі між народами. Організатор — спільнота «Comunione e Liberazione». У зустрічі взяли участь, зокрема, Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас і Латинський патріарх Єрусалима П’єрбаттіста Піццабалла.
24, Греція. Помер Хрістос Яннарас — відомий православний філософ і теолог, гарячий шанувальник езотерики і путіна.
1-30, світ. На різних континентах відбуватися консультації єпископів та мирян перед заключною сесією Синоду про синодальність, який зібрався у Ватикані 2-27 жовтня. В Європі представники 42 помісних Церков зібралися для цього 29-31 серпня в Лінці (Австрія). Як частину всесвітнього процесу взаємного слухання, діалогу й розпізнавання, континентальні єпископські конференції у співпраці з духовенством, богопосвяченими та мирянами організували обговорення ключових богословських і душпастирських тез, що містилися в Робочому документі Синоду.
Вересень
1-3, Туреччина. Неканонічну діяльність РПЦ та проголошуваного нею «русского міра» засудив Синод Константинопольського патріархату, який під керівництвом Патріарха Варфоломея відбувся у Стамбулі. Присутні на ньому були не тільки члени Святішого Синоду, але також єпископи автономних Православних Церков Фінляндії та Естонії.
3-6, Індонезія. Зміцнення віри католицької меншини й діалог зі сповідниками ісламу в цій найбільшій мусульманській державі світу були головними елементами триденного Апостольського візиту Франциска. Папа відвідав Джакарту, зустрічаючись із представниками влади, церковних благодійних справ, активістами душпастирства і молоддю. Під час міжрелігійної зустрічі підписав декларацію про підтримку релігійної гармонії заради блага людства, а також відслужив Святу Месу на національному стадіоні у столиці. Це був перший етап 45‑ї закордонної Апостольської подорожі Франциска до країн Азії та Океанії.
6-9, Папуа Нова Гвінея. «Моліться» — таким було гасло Апостольського візиту. Папа перебував у столиці, Порт Морсбі, та Ванімо, на північному узбережжі острова. В ході візиту Папа мав зустрічі з представниками влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу, прем’єр-міністром, єпископами, священниками, дияконами, богопосвяченими, семінаристами і катехитами, молоддю; поїхав до дітей з вуличного душпастирства і дітей з неповносправностями; відслужив Месу з участю 300 тисяч вірних у Морт-Морсбі. Це був другий етап Апостольської подорожі до Австралії та Океанії.
9-11, Тимор-Лешті. Меса в комплексі Тачі Толу в столиці, Ділі, з участю 600 тисяч осію, зустріч із президентом, представниками влади, місцевим духовенством (також зі співбратами-єзуїтами), візит до дітей з неповносправностями — етапи подорожі піж гаслом «Нехай ваша віра стане вашою культурою». Тимор-Лешті це після самого Ватикану найбільш католицька країна у світі, 98% населення належать до Церкви. Франциск був другим папою після Йоана Павла ІІ, хто відвідав цю країну (1989). Це був третій етап найдовшої Апостольської подорожі папи Берґольйо.
11-13, Сінгапур. У місті-державі, символі прогресу і добробуту, Папа провів два дні. Візит під гаслом «Єдність, надія і хрест» складався з зустрічі з єзуїтами у центрі св.Франциска Ксаверія, з президентом і прем’єром, промови до представників влади, суспільства і дипломатичного корпусу, Святої Меси на національному стадіоні, відвідування старих і хворих у Домі св.Терези та міжрелігійна зустріч із молоддю в католицькому коледжі. Сінгапур був останнім етапом подорожі Папи Франциска до країн Азії та Океанії.
8-15, Еквадор. У Кіто відбувся 53‑й Міжнародний Євхаристійний конгрес під гаслом «Братерство заради зцілення світу». Конгрес ушанував 150‑ту річницю присвячення Еквадору Пресвятому Серцю Господа Ісуса (25 березня 1874). Участь взяли тисячі вірян із майже 40 країн світу, також з України. Конгресові передував теологічний симпозіум про зв’язки між Євхаристією і братерством у пораненому гріхами світі.
11-12, Німеччина. У Фрайзингу відбувся 28 Міжнародний конгрес Renovabis під гаслом «Мати місію — давати вірогідне свідчення. Ставлення до секуляризації та релігійної байдужості в Європі».
6-19, Румунія. У місті Орадеа відбулася XXV зустріч східних католицьких єпископів Європи, організоване під егідою Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ) під гаслом «Стосунки між єпископом і священниками — братерство і людяність». Багато уваги було присвячено питанням, пов’язаним із війною в Україні.
20, Індонезія. Над туристичним курортом у провінції Північна Суматра встановили найвищу у світі статую Ісуса. Голова Конференції єпископів Індонезії єпископ Антоніо Субіанто Баньджамін, освятив статую Христа Спасителя, що має 61 метр заввишки, на узгір’ї поблизу озера Тоба.
22-24, Франція. В Парижі відбулась Міжнародна зустріч «Уяви мир» — діалог між релігійними лідерами та представниками світу культури й інституцій, а також свідчення з країн, охоплених війнами. Організувала це Спільнота св.Егідія, у співпраці з Паризькою архідієцезією, перед лицем серйозної всесвітньої кризи, викликаної численними збройними конфліктами — такими, як в Україні чи Секторі Гази, та ризиком їх розростання до глобального масштабу. В посланні на завершення зустрічі Папа Франциск написав: «Біда тим, хто хоче оголосити Бога стороною у війні». «Зупиніть війну! — закликав Папа. — Ми зараз нищимо світ!»
25, Греція. У віці 82 років померла в Афінах Вассула Райден — народжена в Греції та вихована у православній традиції містичка, чиї погляди поєднували елементи різних християнських конфесій, з католицизмом включно. Її харизмою була «молитва про єдність Тіла Христового».
26, Люксембург. У багатій і найменшій державі Євросоюзу, чиї християнські корені сягають VI століття, Папа провів 9 годин. Програма Апостольського візиту під гаслом «Щоби служити» включала візит ввічливості у Великого князя Анрі, зустрічі з прем’єр-міністром і представниками уряду, громадянського суспільства, дипкорпусу і з католицькою спільнотою в катедрі Пресвятої Богородиці. Папа порушив, зокрема, питання миру, міграції, культури, освіти, секуляризації та сексуальних злочинів. Це була 46‑та закордонна подорож Франциска, і в її межах він також відвідав Бельгію.
26-29, Бельгія. Гаслом триденного паломництва Папи були слова «В дорозі з надією». Франциска запросили з нагоди 600‑річчя католицьких університетів у фламандському Лувені та франкомовному Левен-ла-Нев. У межах візиту відбулися зустрічі з королем Бельгії Филипом, прем’єром та представниками уряду і громадянського суспільства; з групою викладачів — у Promotiezaal німецькомовного Католицького університету Левена; з єпископами і духовенством — у національній базиліці Пресвятого Серця в Кекельбергу; зі студентами — в Aula Magna (великому лекторії) франкомовного університету Левен-ла-Нев. 29 вересня Папа відслужив Месу на стадіоні короля Бодуена, під час якої беатифікував кармелітку с.Анну від Ісуса (1545-1621) та закликав до беатифікації короля Бодуена. Студенти католицького університету висловили «нерозуміння та несхвалення» слів Папи щодо ролі жінок, а після слів Папи про аборти Апостольського нунція в Бельгії викликали до прем’єр-міністра.
28, Ангола. У віці 99 років помер вислужений єпископ Луанди, кардинал Алешандре ду Нашіменту, найстарший кардинал Католицької Церкви у світі.
30, США. «Апостольський Престол глибоко занепокоєний тим, що в цей особливий час ми є свідками тривожного зростання числа конфліктів в усьому світі й зростання насильства», — підкреслив кардинал П’єтро Паролін на 79‑й сесії Генеральної асамблеї ООН. Держсекретар Апостольського Престолу говорив, зокрема, про ситуацію на Близькому Сході, кризу в Африці, війну росії проти України та становище на Гаїті і в М’янмі.
Жовтень
1, США. Комуністична влада Китаю далі усуває хрести і зображення Христа і Діви Марії з католицьких храмів, замінюючи їх портретами чинного президента Сі Цзіньпіня в намаганнях посилити контроль над релігіями у своїй країні. Так повідомлено в рапорті комісії Конгресу США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF).
7, Свята Земля. З нагоди Дня молитви і покути в намірі миру, встановленого Папою Франциском, кардинал П’єрбаттіста Піццабалла, Латинський патріарх Єрусалима, разом із християнами Святої Землі молився і постив у намірі миру.
7, Італія. Представники Європейської федерації католицьких сімейних товариств (FAFCE) і Ради єпископських конференції Європи (CCEE) вказали на ключове значення сім’ї для Європи і Католицької Церкви. Перед лицем демографічної зими і «пандемії самотності й нищівних конфліктів» Європа потребує сімей. «Без них будування тривалого миру не є можливим», — написано в меморандумі, який на зустрічі в Римі підписали голова FAFCE Вінченцо Бассі та голова CCEE архієпископ Гінтарас Грушас.
14, росія. Кардинал Маттео Дзуппі, архієпископ Болоньї, голова Конференції єпископів Італії та спеціальний посланець Папи Франциска для України, вдруге відвідав москву в межах мирної місії, ввіреної Папою. Він, зокрема, зустрівся з російським міністром закордонних справ Сєргєєм Лавровим, із яким розмовляв про звільнення українських дітей, вивезених на росію, про обмін в’язнями та встановлення миру.
19, США. Завершилась A-Cross America Relay (Естафета через Америку). Це була найтриваліша подія, організована захисниками життя у Сполучених Штатах. Вона розпочалася 6 вересня. Пролайфери пройшли країною у величезній естафеті, що мала форму хреста. Метою було надихнути вагітних жінок вибрати життя для своїх ненароджених дітей.
21, Мексика. У Сан Крістобаль де Лас Казас, що у штаті Чіапас, був убитий 41‑річний священник Марсело Перес Перес (на фото), родом з етнічної групи цоціл. Він був знаний своєю невтомною та відважною працею на благо миру та прав корінного населення Мексики.
22, Велика Британія. За останні два роки сильно зросли переслідування християн у світі — свідчить звіт, який кожні два роки готує Папське товариство «Допомога Церкві в потребі». Звіт під назвою «Переслідувані й забуті?» був представлений у британському парламенті. Пізніше, в листопаді, цей рапорт ACN був також представлений в Мюнхені.
22, Перу. У віці 96 років у Лімі помер о.Ґуставо Ґуттьєрес ОР — один із головних творців «теології визволення», богословську помилковість якої свого часу довів папа Бенедикт XVI. У деяких радикальних проявах, зокрема в Латинській Америці, «теологія визволення» містила багато елементів марксистської теорії та виступала за соціальні зміни через революції. Часом вона також представляла Христа як революційного діяча.
26, Гаїті. Озброєні банди, які тримають у страху столицю, Порт-о-Пренс, стають чимдалі більш безкарними. Вони перестали шанувати навіть ті місця, яких раніше не чіпали: де християнські черниці надають допомогу найбіднішим. Було пограбовано і спалено дім сестер-калькуток, які надавали допомогу загалом 30 тисячам гаїтянців. Цей дім колись заснувала сама св.Мати Тереза.
31, Пакистан. Різке зростання кількості судових справ і арештів, пов’язаних із законами проти блюзнірства, непокоїть релігійних лідерів. За останнім звітом пакистанської Національної комісії з прав людини, кількість заарештованих та ув’язнених за цими статтями у першій половині 2024 року потроїлася порівняно з тим самим періодом минулого року. До 25 липня ц.р. в Пакистані загалом ув’язнено «за блюзнірства» 767 осіб.
Єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович прийняв Віфлеємське світло миру в дієцезіяльному санктуарії Пресвятого Серця Ісуса, 24 грудня 2024 р., м.Кам’янець-Подільський. Фото: Санктуарій Пресвятого Серця Ісуса у Кам’янці-Подільському
Листопад
3, Іспанія. Карітас Іспанії опинився на передньому фронті боротьби з наслідками трагічної повені, що залила Валенсію. Серед волонтерів, які працювали, порядкуючи наслідки катаклізму, були і священники, й черниці, і багато волонтерів з парафіяльної молоді.
6, США. Згідно з опитуваннями, які опублікували газета «Washington Post», агенції Associated Press та NBC News, католики на виборах президента голосували за Дональда Трампа. Екзит-пол засвідчив, що Трамп здобув голоси католиків у США з перевагою в 15 пунктів: 56 проти 41.
8, Нігерія. Викрадення священників у Нігерії стало справжнім лихом. Ректор семінарії о.Томас Ойоде провів у неволі 11 днів, після того як терористи напали на духовну семінарію. В цій країні збільшується проблема викрадення священників заради викупу. Єпископат Нігерії не раз закликав владу посилити захист християн, однак викрадачі надалі залишаються безкарними. Не раз вони пов’язані з фундаменталістами ісламського угруповання Боко Харам.
9, Нікарагуа. Режим Даніеля Ортеги запровадив наступні обмеження діяльності Церкви. Згідно зі звітом Марти Патрисії Моліни, адвокатки у вигнанні, переслідування Церкви в Нікарагуа загострюється з кожним роком. Загалом від травня 2018 року по липень 2024 року задокументовано 870 нападів на Церкву. Лише у 2024 році режим видворив із країни 36 священнослужителів, у тому числі трьох єпископів; багато священників ув’язнені. За останні місяці влада Нікарагуа запровадила, серед іншого податок на пожертви вірян та заборонила Карітас. Діяльність Ордену Менших Братів Капуцинів і Товариства Ісусового також опинилися під забороненою, а ще раніше країну довелося залишити сестрам-калькуткам. Загалом 5,2 тис. неурядових організацій позбавлені прав діяльності по всій Нікарагуа.
12, Велика Британія. Англіканський архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі подав у відставку з посади, яку обіймав із 2012 року. Король Карл III погодився з цим рішенням. Причиною звільнення став неправильний розгляд справи про сексуальне насильство, скоєне англіканцем-мирянином із дитячого душпастирства.
18-19, Бразилія. У посланні до світових лідерів, які зібралися на саміті G20 у Ріо-де-Жанейро, Папа Франциск розкритикував дії, що призводять до голоду та страждань. Послання зачитав Державний секретар Святого Престолу кардинал. П’єтро Паролін.
20, Італія. В Модені сталася непересічна подія: група віруючих подала до суду на свого архієпископа Еріо Кастеллуччі та ще трьох осіб, звинувативши їх в образі релігійних почуттів. Ідеться про організовану в храмі-музеї св.Ігнатія в Карпі, в провінції Модена, суперечливу виставку «Gratia Plena». Частина віруючих розцінила її як прояв богохульства.
26, Білорусь. Католицький священник опинився під судом за звинуваченням у «державній зраді». Суд над о.Генриком Околотовичем відбувся за зачиненими дверима районного суду в столиці Білорусі, Мінську. 64‑річному священику загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі й великий штраф. Це перший судовий процес «про державну зраду» католицького священника в Білорусі від часу здобуття незалежності в 1991 році.
26, Велика Британія. Опубліковано найновіший «Звіт про нетерпимість і дискримінацію християн у Європі». Найбільше злочинів на ґрунті ненависті проти християн зафіксовано у Франції, Великій Британії та Німеччині. Приклади включають розгромлені храми, осквернені статуї та навіть убивства. У 2023 році було зафіксовано 2444 інциденти в 35 країнах Європи. Однак це лише випадки, про які повідомили поліцію чи неурядові організації. Автором звіту є Обсерваторія нетерпимості та дискримінації християн у Європі (OIDAC Europe). Зафіксовано 232 напади на людей, починаючи від переслідувань і погроз, і до фізичного насильства та вбивства.
26, Австрія. Світло миру, яке мандрує світом під час Різдва, традиційно запалюють у Віфлеємі, в Гроті Різдва. Через політичну ситуацію в Ізраїлі цього року було неможливо привезти Світло миру з охопленої війною країни. Тим не менш, різдвяна традиція, започаткована радіо і телебаченням ORF у Верхній Австрії, продовжується; тож і цього року Віфлеємське світло миру прибуло до мільйонів людей в усьому світі. Цього року Світло миру почало свою навколосвітню подорож із міста-побратима Віфлеєма — Крісткіндля у Верхній Австрії.
28, Ізраїль. «Припинення вогню — це ще не мир», — сказав Латинський патріарх Єрусалима кардинал П’єрбаттіста Піццабалла, коментуючи угоду між Ізраїлем та Хезболлою. Представники Католицької Церкви у Святій Землі зазначили, що «укладене перемир’я має бути якнайшвидше поширене на стражденний сектор Гази». 60‑денне припинення вогню між Ізраїлем і Хезболлою, яке набуло чинності 27 листопада, породило великі надії на мир.
Грудень
1, Сирія. Після трьох днів посилених атак ісламські бойовики захопили Алеппо, а згодом і Дамаск. Єпископи та священики різних християнських конфесій залишилися на місцях. Неочікуваний наступ повстанців, що розпочався 27 листопада, повалив авторитарне правління Башара Асада. Його Преосвященство Ханна Джаллуф, сиро-католицький єпископ Алеппо, підкреслив: здобувши місто, джихадисти ходили від дому до дому, запевняючи, що поважатимуть християн, не руйнуватимуть храмів і шануватимуть їхні богослужіння.
7-8, Франція. Церемонія відкриття реконструйованого собору Паризької Богоматері в Парижі. П’ять років після руйнівної пожежі 15 квітня 2019 року тривали інтенсивні роботи з реконструкції та консервації. Президент Франції Емманюель Макрон взяв участь у богослужінні, яке відслужив архієпископ французької столиці Лоран Ульріх. Були присутні глави держав та урядів з усього світу, зокрема Володимир Зеленський. 8 грудня архієпископ Парижа відправив першу Святу Месу у відбудованому соборі та освятив новий вівтар у пресвітерії храму. «Віруючі й невіруючі, ласкаво просимо сюди, щоб розділити радість віруючих, які прославляють Бога», — сказав він у проповіді.
15, Азербайджан. Архієпископ Річард Галлагер, ватиканський Секретар у справах зв’язків із державами та міжнародними організаціями, очолив Святу Месу в храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Баку. Він висловив подяку президентові Азербайджану за дарування землі під будівництво храму, що буде освячений в ім’я св.Йоана Павла ІІ.
6-15, Мексика. Столиця Мексики встановила новий рекорд паломництва під час святкування урочистості Божої Матері Гваделупської. Загалом протягом 10 днів свят до базиліки в Мехіко прийшли приблизно 13 мільйонів вірян.
15, Франція. Участь у сесії, яка підбила підсумки міжнародного конгресу «Народна побожність у Середземноморському басейні» в Палаці конгресів; зустріч із корсиканським духовенством та молитва «Ангел Господній» у соборі Успіння Пресвятої Богородиці; Свята Меса на площі Аустерліц із 15-ма тисячами учасників; зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном в аеропорту — програма 10‑годинного Апостольського візиту Франциска до Аяччо на Корсиці. Це було третє перебування Папи у Франції та 47‑ма закордонна Апостольська подорож за час його понтифікату, а також перша в історії папська поїздка на цей середземноморський острів. Її гаслом було «Ісус пройшов, творячи добро». Перебуваючи на Корсиці, Франциск закликав до миру в усьому світі й назвав російський на український народи «двоюрідними братами», що викликало чергову хвилю критики.
22 грудня, Ірландія. Пропалестинські протестувальники перервали відправу Святої Меси в Дубліні, увірвавшись до собору Пресвятої Марії. Священник запевнив їх, що католицька спільнота Ірландії молиться за католиків у Газі.
26 грудня, Італія. На другий день Різдвяних свят Папа Франциск відчинив Святі Двері — символ Ювілейного 2025 року — у римській в’язниці Ребіббія. Папа вирішив принести надію Ювілею тим, хто не зможе здійснити паломництво до базилік.
фінансово.
Щиро дякуємо!
