27 жовтня 2024 року завершилася друга (фінальна) сесія Синоду на тему синодальності, що був однією з найважливіших подій у житті Вселенської Церкви протягом останніх років.
Синод був багатоетапним процесом, до якого були запрошені всі помісні Церкви, чернечі спільноти, церковні групи та рухи. Увінчанням праць у менших середовищах стали дві сесії. Перша відбулася в жовтні 2023‑го, а друга завершилася цієї неділі, 27 жовтня 2024 року.
Дві сесії
Перша сесія Синоду про синодальність зосередилась на широкому спектрі тем, серед яких були також роль жінок і мирян у Церкві, дияконаті, служінні та вченні; питання миру та клімату, становища вбогих і мігрантів; екуменізму, сутності Церкви, нової мови та оновлені структури, а також питання старих і нових місій, зокрема — цифрових. Окрім цього, учасники Синоду підкреслили доконечність слухання всіх і вивчення навіть якнайбільш суперечливих питань.
Дивіться також:
Куди прямує Церква? Єпископ Олександр Язловецький про Першу сесію Синоду про синодальність
Друга сесія продовжила ці дискусії і була спрямована на формулювання конкретних вказівок і розпоряджень для подальшої діяльності Церкви. На противагу до попередніх синодів, цей не завершився папським напоумленням. Замість цього фінальним документом, що увінчає собою весь кількарічний процес, буде заключний документ Синоду.
Читайте також розмову з єпископом Радославом Змітровичем про Другу сесію Синоду про синодальність.
Заключний документ про синодальність
Кінцевий документ Синоду про синодальність — комплексний і охоплює чимало ключових аспектів життя Церкви. Головні елементи цього документа стосується:
–ролі жінок і мирян у Церкві, зокрема — можливості їх більшого залучення у церковні служіння та рішення;
–дияконату, служіння і вчення, що вказує на потребу оновлення і допасування церковних структур до викликів сучасності;
–питання миру, клімату, бідності й міграції — підкреслюючи відповідальність Церкви за суспільні та екологічні справи;
–екуменізму і сутності Церкви, що має на меті зміцнити єдність християн та ясного визначення місії Церкви;
–нової мови та оновлених структур, що означає потребу допасування церковних комунікацій і структур до сучасних реалій;
–старих і нових місій, зокрема цифрових, що підкреслює значення нових медіа в євангелізації.
Цей документ має служити провідником для місії Церкви на різних континентах і він є даром для папи і цілого Божого люду.
«Папа дійшов такого рішення і, якщо він його схвалить — заключний документ стане частиною Учительського Уряду: не як нормативний текст, а як вказівки стосовно вибору, який можна зробити», — сказав о.Ріккардо Баттоккіо, спеціальний секретар Синоду.
Посинодальні перспективи
Завершення Синоду про синодальність відкриває новий етап у житті Католицької Церкви. Посинодальні перспективи також визначають численні виклики.
Під час Святої Меси на завершення Синоду Папа Франциск сказав: «Ми потребуємо не Церкви сидячої і поразницької, але Церкви, яка приймає волання світу і забруднює свої руки, щоб йому служити».
Завершальний документ Синоду має бути впроваджений у практику життя місцевих Церков по всьому світу. Очікується, що він стане натхненням для віднови та реформи церковних стуктур, щоб вони краще відповідали на потреби нинішнього світу. Особливе значення тут має залученість мирян та зокрема жінок у життя Церкви — що може посприяти ширшій інклюзивності й динаміці у церковній діяльності.
Читайте також:
Організатори Синоду видалили опитування про «синодальність» після того, як отримали переважно негативні відповіді
Однак же, як зауважують деякі коментатори, заключний документ може також зіткнутися з критикою і розчаруванням зі сторони тих, хто очікував більш радикальних змін у Церкві. Співпраця й діалог між різними фракціями всередині церковної ієрархії будуть ключовими елементами у втіленні постулатів, уміщених в кінцевому документі Синоду про синодальність.
фінансово.
Щиро дякуємо!
