PL Підтримати

Роздуми

Головна / Духовність

Духовний заповіт Семмі Бассо

Італійський дослідник Семмі Бассо, який прожив найдовше з рідкісною генетичною хворобою передчасного старіння, помер у віці 28 років. Прогерія, також відома як синдром Хатчінсона-Гілфорда (HGPS) – це рідкісне, смертельне генетичне захворювання, що викликає передчасне старіння у дітей. Він пішов з життя 5 жовтня під час вечері в ресторані у місті Асоло в Італії. Вчений щойно повернувся з поїздки до Китаю, де брав участь у конференції, присвяченій рідкісним генетичним захворюванням. Після вечері Семмі відчув себе зле, і попри негайні спроби медиків реанімувати його, врятувати Бассо не...

14 Жовтня, 12:07 1434 Роздуми

Ісус не слідує за наукою. Він — її Автор

Медичні інтернет-портали — це інструменти, за допомогою яких пацієнти записуються на прийом, ставлять запитання лікарям, перевіряють результати лабораторних досліджень.  Але чи слідують медичні портали за наукою? Наприклад, тепер вони питають: «Яку стать вам призначили при народженні?» (Я: «Не пам’ятаю»). «Яким займенникам ви надаєте перевагу?» (Я: «Гмм… Ваша Високосте?») «Завантажте своє фото». (Я завантажив фото свого собаки). Портал без питань прийняв це фото, тож алгоритм розпізнав мою самоідентифікацію як собаки. Я вжахнувся.  Коли я пішов на лікування до лікаря-некатолика, він,...

10 Жовтня, 14:33 992 Роздуми

Чи Бог прощає все?

Велике питання для грішника, який впадає в розпач, — а можливо, й застереження для тих, хто не розкаявся: чи справді Бог усе прощає? Християнська віра стверджує, що Бог милосердний; але ніхто не може претендувати на спасіння без власної участі. Послання апостола Йоана — не найвідоміші книги Нового Завіту. Однак його Перше послання містить фразу, яка має втішити серце кожного, пригніченого почуттям  провини: «Коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце» (1 Йн 3, 20). Провадячи духовну битву, ми маємо потребу визнати свої гріхи. Але тут є й певна небезпека: відчай та...

09 Жовтня, 11:34 1603 Роздуми

Любов і біль святого Франциска

Франциск Ассізький — чи не найпопулярніший у масовій культурі католицький святий. Ним захоплюються християни, представники інших релігій і атеїсти — навіть ті, що загалом вороже налаштовані до Церкви. І ця популярність зіграла з Бідняком з Ассізі злий жарт.  Його часто змальовують веселим безтурботним гіпі, який співав пісні на галявинах, розмовляв із пташками і боявся наступити на мурашку. Його перетворили на символ екуменізму, екологічного порядку денного і «простоти», під яку кожен маскує те, що подобається особисто йому. У ньому хочуть вбачати полум’яного революціонера, який намагався...

04 Жовтня, 17:13 6367 Роздуми

«Радуйся» — основне слово Розарію

В слові «радуйся» немає дистанції. Є близькість, радість, довірливість. Близькість, рівнозначна зі взаємними обіймами. Хоча до архаїзмів у молитві ми загалом звичні, та не завжди усвідомлюємо, що сьогодні ми надаємо їм іншого значення, ніж вони мали колись. Перше слово «Ангельського привітання» супроводжує нас щодня. Найчастіше — в листуванні. Ми розпочинаємо (або закінчуємо) листи словами привітання. Хіба що на початок напишемо «вітаю», а в кінці — «будь здоровий». Ці слова означають більше, ніж привітання з якоюсь подією чи побажання фізичного здоров’я. (І явно не це було наміром архангела...

02 Жовтня, 16:46 1076 Роздуми

Боже слово запрошує до спілкування. «Щоб не зимою або в суботу» — що це означає?

Найкращим підходом до читання Святого Письма є комплексний, при якому буквальне розуміння уривку поєднується з алегоричним, а історичне — з особистісним. Якщо надаємо перевагу якомусь одному з них, нехтуючи іншими, — ризикуємо віддалитися від Істини. А так, прикликаючи Святого Духа, спираючись на досвід Церкви — святоотцівський та літургійний, і поєднуючи різні підходи, ми поступово доходитимемо до розуміння. Навіть розуміння таких складних і незрозумілих багато для кого фрагментів Святого Письма, у яких ідеться про останні речі. Одним із таких уривків є Мт 24 — так звана есхатологічна...

18 Вересня, 17:04 1666 Роздуми

Нехай Богородиця Страждальна допомагає вам нести ваш тягар

Дивний парадокс віри полягає в тому, що ми найкраще відчуваємо Божу присутність саме тоді, коли переживаємо найважчі хвилини. Коли все йде добре, ми легко приписуємо цей успіх нашому власному чудо-менеджменту, а наші стосунки з Богом відступають на другий план. Коли щось починає йти не так, ми також не дуже близькі до Бога — можливо, через сумніви: чому ж Він допустив ці труднощі? Але у найважчі та найтемніші моменти ми зазвичай маємо сильне відчуття Божої присутності. Це підтримує нас і допомагає нам нести тягар — надто великий, щоб нести його наодинці.   Чому Бог виявляє себе у...

17 Вересня, 14:29 1355 Роздуми

Який темперамент був у Ісуса — і чого це має нас навчити

Розуміння темпераментів допомагає нам зрозуміти природні сильні й слабкі сторони нас та інших людей. Самопізнання хороших і поганих емоційних та поведінкових схильностей допомагає нам зростати у смиренні. Однак темпераменти не можуть адекватно описати емоційний і духовний склад особистості Ісуса. Його безгрішний автопортрет має зв'язок із кожним темпераментом. Особистості й темпераменти часто відволікають нас від стосунків, заснованих на справжній людській цілісності. Іноді нам хтось подобається, тому що ця людина нагадує нам улюбленого родича. Іноді нам не подобається якась людина — часто...

13 Вересня, 15:08 23015 Роздуми

Пліткування перетворює нас на протилежність Ісуса

Уважно придивіться до слів Ісуса в Євангелії. Він не пліткує. Він говорить переконливі слова правди. Він прямо протистоїть фарисеям і, наслідуючи Йоана Хрестителя, сміливо звинувачує їх як «гадюче поріддя». Він відповідає за кожне слово. Він попереджає своїх учнів про підступи Ірода, називаючи його лисицею. Коли Він запитує Дванадцятьох: «Ким Мене вважають люди?», то хоче почути їхню чесну думку. Але ми, на відміну від Нього, часто буваємо базіками — а іноді й грішними пліткарями. Ісус навчає нас практичних навичок взаємовідносин: «А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому...

12 Вересня, 16:52 1258 Роздуми

Боже слово запрошує до спілкування. Руйнування твердинь

Те, що через якийсь уривок Святого Письма Бог може промовляти до різних людей по‑різному, не означає довільного тлумачення біблійних текстів — як і не виключає ситуації, коли думок щодо нього не виникає взагалі. Тому читання і розуміння богонатхненних текстів так важливо звіряти з досвідом їхнього прочитання в Церкві. Біблія не впала в одну мить із неба. Агіографи, богонатхненні автори та редактори її книг творили в контексті спільноти — ізраїльського народу в Старому Завіті та християнської Церкви в Новому. У перші століття християнства формувався канон Святого Письма: між школами...

11 Вересня, 15:02 767 Роздуми

Найкоротша і найпотужніша молитва

Одна з найкоротших, але найсильніших відомих нам молитов, це традиційне «Слава Отцю…»:   «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь».   Що ми робимо, молячись цією молитвою? Катехизм говорить: «Слава Бога полягає в тому, щоб виявлялась й уділювалась Його доброта, завдяки якій був створений світ» (ККЦ, 294). Молячись так, ми підтверджуємо свій досвід Божої доброти, якою так щедро ділимося. Кардинал Раньєро Канталамесса зазначає, що Божа слава полягає у безкорисливій любові до людей. Водночас він нагадує, що «основним...

11 Вересня, 09:18 2007 Роздуми

Зоря, що веде нас до вічних берегів: роздуми про ім’я Марії

Ім’я Марії часом перекладали як «краплина моря», що походить від одного з тлумачень слова «mar». Святий Єронім переклав його латиною як «stilla maris», що згодом перетворилося на «stella (зірка) maris». Це пояснює популярний титул Діви Марії — «Зоря Морів». Моряки з раніших часів дивилися на зірки, щоб визначити, у якому напрямку вони прямують, тому титул «Зоря Морів» вказував на здатність Марії вести грішників дорогою до вічних берегів. Дом Проспер Ґеранже у своєму «Літургійному році» подає наступні роздуми святого Бернарда. Він починає з роздумів над тим, що означає бути «Зорею»: «А ім'я...

10 Вересня, 16:35 1223 Роздуми

Папська непомильність? Так. Довільність папського вчення? Рішуче ні!

Папська непомильність зовсім не означає, що довільний Єпископ Рима може проповідувати все, що забажає. Таке розуміння непомильності було би повним запереченням її суті. На це звертає увагу Едвард Фезер у наступному тексті з симпозіуму «Майбутнє Католицької Церкви», організованому журналом «First Things».   Читайте також: 1.Чи виживе Церква у ХХІ столітті? Так — якщо залишиться вірною Об’явленню 2.Що робити Церкві в дедалі більше секуляризованому світі? Відповідь — не в соціології чи «синодальності» Полемізуючи з надміру ревними богословами й душпастирями, які ледь не кожне...

10 Вересня, 11:59 1084 Роздуми

Захищаючи християнську віру, ми захищаємо розум як такий і навіть саму реальність

У кожну епоху Церква не тільки проголошувала Євангеліє, тобто Добру новину про вічне спасіння в Ісусі Христі, але також захищала свою віру від атак. Спершу були напади на християнство з боку юдеїв та поган. Апостол Павло писав до коринтян: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого — ганьбу для юдеїв і глупоту для поган» (1Кор 1,23). Обґрунтування віри зветься апологією. Одним із сучасних апологетів є Вітторіо Мессорі — публіцист, близько пов’язаний із Йоаном Павлом ІІ та Йозефом Ратцінґером. В одному з інтерв’ю під промовистою назвою «Католики мазохісти, треба нової апологетики» Мессорі зауважує,...

09 Вересня, 14:15 1041 Роздуми

Свобода, якої мене навчила самотність

Шотландський поет Роберт Бернс в одному зі своїх віршів писав про цінний дар бачити себе такими, якими нас бачать інші. Кілька місяців тому я отримала саме такий «дар», коли колега зізналася мені, що інші колеги вважають мене дуже загадковою, навіть «таємничою».  Тоді я посміялася і відповіла, що варто лише пізнати мене трохи краще, і вся «таємничість» швидко розвіється. Але згодом я поверталася думками до того, що ж такого могли зауважити мої колеги. Я переконана, що особисто в мені дуже мало таємниць, але як католичка я живу і дихаю божественними Тайнами — і, безсумнівно, якась частинка...

09 Вересня, 10:46 3046 Роздуми

Коли «нема з чого сповідатися»

Питання про гріх недбальства виглядає особливо важливим в іспиті сумління перед сповіддю. Такі гріхи, мабуть, найважче помітити в нашому житті, і навіть найсерйозніші занедбання ми зазвичай усвідомлюємо занадто пізно, — пише отець Яцек Салій OP. Очевидним увінчанням деяких сповідей є радісне свято. Саме про таке вигнання гріхів читаємо у притчі про блудного сина. Коли марнотратний син прийшов просити пробачення у батька, той кинувся йому в обійми і звелів готувати учту. Таку радість відчувають каяники, які — по роках сварки з Богом чи якогось іншого духовного блукання — хочуть через...

07 Вересня, 13:00 21753 Роздуми

Байдужість — чи це хвороба нашого часу?

Допомагати, робити добро, діяти — нормальне прагнення нормальної людини. Однак у цьому прагненні легко зациклитися на чомусь складному або навіть неможливому — і втратити перспективу, що допомагає побачити ті потреби, які від нас, що називається, на відстані простягненої руки. Отож не схоже, що ми, як людство загалом, байдужіємо і перестаємо відгукуватися, — ми хіба що неефективно витрачаємо час та сили. Я не люблю говоріння, що  ми живемо в часи тяжкі або виняткові. Це трохи відбирає труд і винятковість в усіх попередніх епох. Бо ж кожний час, кожна епоха були по‑своєму особливими і несли...

06 Вересня, 14:06 1139 Роздуми

Духовність спорту, тобто як знайти Бога в русі

Для католиків спорт може бути чимсь більшим, аніж тільки фізичною активністю. Це духовна дисципліна, яка зміцнює тіло й душу. В нашому світі, де те, що фізичне, й те, що духовне, часто здаються взаємовиключними, спорт нагадує нам про природну єдність тіла, розуму і духа. Коли про це пам’ятаєш — заняття спортом стає чудовою нагодою відчути присутність Бога та зростати в чеснотах. Спорт може бути чимсь більшим, ніж просто способом підтримувати себе в формі; він також може бути практикою, що збагатить наше духовне життя і наближатиме нас до Христа.   1.Дисципліна Передусім, спорт навчає...

05 Вересня, 16:07 1084 Роздуми

Що ми насправді знаємо про рай і пекло?

Чимало священників і публіцистів згадують містичні видіння святих, які описували свої пережиття, пов’язані з існуванням раю чи пекла. Яким, у світлі вчення Церкви та багатовікової християнської традиції, має бути наше ставлення до цих послань? Існування остаточних речей та есхатологічної реальності довгі століття захоплювало як звичайних людей, так і видатних теологів, святих і митців. Саме видіння художників — такі, як переконливий образ надприродного світу в «Божественній комедії» Данте або численні зображення майстрів пензля — значною мірою сформували наше уявлення про рай і пекло. В...

29 Серпня, 22:31 3774 Роздуми

Поглянь на своє життя збоку, іншими очима. Що бачиш?

Я завжди нарікаю, коли діти не слухаються; я засмучуюсь, коли маю забагато обов’язків, із якими не можу впоратися; і я не встигаю відпочити. Завжди щось «не так», постійно ще щось мені заважає. Однак при цьому я щойно зізнався у повному земному щасті. То про що ж ідеться? Наше життя — сповнене. Але в якому сенсі? Ми маємо повноту життя, бо досягли цілковитого щастя на землі — чи, може, маємо життя, сповнене невдач, випадковостей, несподіванок, вимог, обов’язків, веселощів?.. Дехто міг би тут згадати щось, що виповнює наш час, життя, або й щось таке, чого інколи забагато. Чи моє життя зараз...

28 Серпня, 11:34 1206 Роздуми

Спокійна смерть — не ознака святості

«Замолоду я дуже прагнув іти за Ісусом на хрест, і багато про це говорив. Зараз я там, і мовчу». «Я знав, що незабаром увійду в наступний етап життя, не знаючи його змісту». «Під кінець життя люди вже небагато означають. Використана і зів’яла оболонка тіла має цінність тільки для Бога». Це слова старих монахів, які запам’яталися їхнім співбратам в останні роки їхнього життя, коли прийшла хвороба, слабкість, коли смерть стояла на порозі. Їх занотував Ніколя Діат у книжці «Час помирання». Також він записав пораду, вказівку, що ця монаша повсякденна звичка думати про смерть і пам’ять про...

27 Серпня, 16:56 1958 Роздуми

Навіщо людині неділя? Бо вона — не робот

Коли бачиш, як школярі зриваються з місць після дзвоника на кінець уроку, а чиновники залишають робочі місця рівно о визначеній годині, — важко уявити, що люди не люблять відпочинку. Ну, за винятком випадків, коли справа стосується трудоголіків. Таки має бути в людині щось непокірне, якщо полишення повсякденних клопотів здається трудним і болісним, коли Бог каже їй «заспокойся, розслабся, відпочинь»…   Не просто піти до церкви Відпочинок. Святкування, яке виключає зведення неділі до пересічного будня, є основним змістом заповіді «Пам’ятай день святий святкувати». Обов’язок брати...

25 Серпня, 12:28 1265 Роздуми

Марія царює над світом і над силами пітьми

«У вічності, увінчана, тріумфує» (Мудр 5,2). Марія, Цариця Небесна, під своєю тріумфальною владою має весь світ і всі сили пекла. Марія є Царицею на землі з двох причин: як Матір Бога і як Матір людей. Як Богородиця, Марія повинна царювати скрізь, де панує Її божественний Син; Вона разом з Ісусом має володіти всіма нагородами, які Небесний Отець дав Христу у спадок. Як наша Мати, Марія невимовно страждала на Голготі. Вона була нашою Співвідкупителькою; Вона допомогла нашому спасінню, змішуючи свої сльози з Кров’ю Ісуса. Марія народила нас для духовного життя; тому з висоти свого Хреста...

22 Серпня, 14:35 3857 Роздуми

Чи заради зміцнення миру буде скасовано борг бідних країн з нагоди Святого року?

Святий рік Ювілею, який — за розпорядженням Папи Франциска — розпочнеться 29 грудня 2024 року і триватиме до 6 січня 2026 року, ставить багато важливих цілей. Ювілей — це передусім заклик до навернення та поглиблення віри. Але папська булла «Spes non confundit» від 9 травня 2024 року, сповіщаючи цю важливу подію, також закликає (у пункті 16) до скасування боргів «країн, які ніколи не будуть спроможні розплатитися». Святіший Отець підкреслив: «Ідеться не лише про великодушність, але передусім про справедливість — яка сьогодні загострюється новою формою несправедливості, яку ми усвідомлюємо»....

22 Серпня, 11:02 827 Роздуми

Що робити Церкві в дедалі більше секуляризованому світі? Відповідь — не в соціології чи «синодальності»

Стаття професора Генбі, представлена в межах симпозіуму «Майбутнє Католицької Церкви», ставить питання: що має робити Церква у дедалі більш секуляризованому світі? Відповідь аж ніяк не полягає в «синодальності» ані у вивченні соціології. Церква не може відмовитися бути авторитетом у світі, який не визнає авторитетів, бо вона має «мову, сильнішу» від усіх світських наук, і саме ця мова має силу перемінювати людські серця. Майкл Генбі — професор Папського інституту досліджень подружжя та сім’ї при Католицькому університеті Америки (Інститут Йоана Павла ІІ). Він говорить, що не тільки Церква...

21 Серпня, 14:58 1039 Роздуми

Чи виживе Церква у ХХІ столітті? Так — якщо залишиться вірною Об’явленню

Симпозіум «Майбутнє Католицької Церкви», організований First Things, показує, що виклики, які стоять перед Церквою, є величезними. Свавілля індивідуалізму, сум’яття постмодернізму, лівацькі ідеології... Чи зможе Церква з усім цим впоратися? Американське видання попросило п’ятьох католицьких теологів поміркувати над цими викликами й визначити шлях.   Умови, в яких функціонує Церква в секуляризованому, індивідуалізованому суспільстві першої третини ХХІ століття, — складні й стають дедалі важчими. Другий Ватиканський Собор частково передбачив цей напрямок змін; проте їхня глибина, певно,...

15 Серпня, 17:09 968 Роздуми

Чому Святе Причастя — це Тіло Христа?

Не Церква «вигадала» собі таке розуміння Причастя. Так сказав Він сам, і в Євангелії так записано. Якби ми сьогодні опинилися в Капернаумі, то знайшли би там руїни синагоги — красивої синагоги, збудованої в IV столітті. Вона постала за дуже специфічних умов. Хоча 313 року, завдяки імператору Константину, християнство стало дозволеною релігією в Римській імперії, то в 60‑ті роки IV століття до влади прийшов Юліан Відступник. Він боровся з християнством; а ще він вирішив піти на війну з персами й тому звернувся до юдейських спільнот із проханням про гроші — взамін за дозвіл будувати синагоги,...

13 Серпня, 15:21 1599 Роздуми

Як ангельський хліб урятував життя пророка Іллі

Ілля був виснажений своєю долею Божого пророка, і у певний момент він не витримав. Він сказав: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків» (1Цар 19,4).  Ілля був пригнічений і зневірений труднощами свого пророчого служіння. Його життю загрожувала небезпека, він змушений був утікати і переховуватися, і тепер він просто хотів, щоб усе це припинилося. Засмучений своєю життєвою ситуацією, Ілля поринув у сон. Але раптом його розбудив ангел, посланий Богом, і сказав йому: «Вставай, їж!». «Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою....

11 Серпня, 14:42 3608 Роздуми

Вічне життя — це бачити Бога у своєму житті

Вічне життя — це питання віри, питання вміння відчути присутність Бога у житті, в усьому тому, що нам про Нього говорить. У Євангелії від Йоана, в 6‑му розділі, є вираз, який можна визнати ключем до розуміння всього розділу. «Не щоб хтось Отця бачив; бо той тільки Отця бачив, хто від Бога» (6,46).   Бачити «Бачити Бога» — мотив, який часто повторюється в писаннях Апостола Йоана. Знаходимо це у кінці Прологу його Євангелія, де сказано, що ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об’явив (Йн 1,18). Знаходимо також у Першому посланні св. Йоана, де...

09 Серпня, 17:55 1526 Роздуми

Едита Штайн: людина на шляху до Істини

Тіло і дух, віра і розум, свобода і благодать, пізнання і буття… У таких поєднаннях весь світогляд Едити Штайн, який вилився у її філософському та богословському вченні. І, як світогляд будь-якої людини, мав свої передумови. Почала юдейкою, продовжила атеїсткою і закінчила святою Католицької Церкви та Покровителькою Європи, якою 1998 року проголосив її Папа Йоан Павло ІІ. І визначальною на такому строкатому життєвому шляху залишалася любов до людини, яка згодом ляже в основу її праць та доповідей. Світогляд людини залежить від того, кого вона обирає своїми вчителями. В Едити Штайн і тут...

09 Серпня, 10:38 1274 Роздуми

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Надіслати